國家視覺藝術與建築學術院

• 1917-1922年烏克蘭國家藝術學術院[1]
• 1922-1924造型藝術研究院[1]
• 1924-1930年基輔藝術研究院（1924年造型藝術研究院與烏克蘭建築研究院（1918-1924年）合併）[1]
• 1930-1934年基輔無產階級藝術文化研究院[1]
• 1934-1992年全烏克蘭藝術學院[1]
• 1992-1998年烏克蘭藝術學術院（Ukrainian Academy of Arts）[1]
  • 1996年基輔成立了烏克蘭藝術學術院（Academy of Arts of Ukraine），為專門研究視覺藝術、音樂、戲劇等類型藝術之國家學術院。
• 1998-2000年視覺藝術與建築學術院[1]
• 2000年-至今國家視覺藝術與建築學院[1]

• 
  主教學樓一隅（2009年）
• 
  興建於1917年的大樓
• 
  舊神學院大樓

國家視覺藝術與建築學術院於1917年12月18日在基輔成立，主要教授民族傳統及世界文化藝術。該學院為當地有才華的年輕人提供了在烏克蘭國內接受高等教育的機會，並且是烏克蘭美術領域興起和發展的現代化教育核心。首任院長為畫家腓狄爾·克里切夫斯基，次任院長為身兼畫家和圖形藝術家之希羅西·納爾特，接續為1920年上任之米哈伊羅·博伊丘克[2]。

該學術院於1922年更名為造型藝術研究院，並於1924年與烏克蘭建築學院合併改組為基輔藝術研究院。1928年10月1日，全院總計有103位教授及800多名學生，這使該學院成為蘇聯內一流的藝術教學機構之一；然而各種藝術運動的興起、藝術霸權主義的鬥爭以及意識形態壓力的增加摧毀了此般榮景。1930年因無產階級主義而改組為“基輔無產階級藝術文化研究院”，並劃分為以下幾個教學部門：藝術和宣傳、無產階級生活裝飾、社會主義城市雕塑裝飾以及共產主義藝術訓練。在1930年代後期恢復了原本的教育學軌道，然而在1937年許多著名藝術家成為了史達林大肅清運動下的受害者。

隨著烏克蘭蘇維埃社會主義共和國脫離蘇聯獨立為烏克蘭後，烏克蘭開始了振興民族文化傳統和高等教育結構步伐。在1992年12月該學院成立75週年之際，該學院恢復了其原名“烏克蘭藝術學術院”。1998年烏克蘭內閣定案將該學院定名為視覺藝術與建築學術院，然而此院名僅使用短短三載，直至2000年9月因升格為國家學術院而獲名“國家視覺藝術與建築學術院”至今[3]。

• 
  女孩青銅製雕塑
• 
  學院創始人紀念牌
• 
  戰士與劍雕塑
• 
  塔拉斯·舍甫琴科半身像
• 
  卡米揚雕塑

該學術院設有由3個學院下轄10的個科系以及4個獨立科系，並且擁有兩個副博士學位位階之研究所。2014年克里米亞危機之前，該學術院曾於克里米亞擁有分校區。[4]

• 
  1994年應屆畢業生合照
• 
  1917年12月學院創始成員

• Українська академія мистецтва: монографія. Кн. 1. Історія заснування (березень — грудень 1917). Хронологія подій. Документи / О. Д. Кашуба-Вольвач; Нац. акад. мистецтв України, Ін-т проблем сучас. мистецтва. — Київ, 2014. — 223 c. — Бібліогр.: с. 202—207 — укp.
• Січинський В. Українська Академія Мистецтва (До 35-річчя її заснування).
• Газета «Свобода» — недільне видання. — Ч. 39. — Нью-Джерзі, 1952.
• Павловський В. Українська Державна Академія Мистецтв (до 50-ліття її створення) // Нотатки з Мистецтва. — Ч. 7. — Філадельфія, 1968.
• Київський художній інститут // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 5. — К., 1980. — С. 151.
• Художній інститут // Київ: Енциклопедичний довідник. — К., 1981. — С. 672—673.
• Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури // Новий довідник для вступників до ВНЗ I, II, III, IV рівнів акредитації. — К.: Гранд-Ліцей, 2003. — С. 48.
• Кашуба-Вольвач О. Ми жили в одному ритмі, в одному пориві (М. Тряскін) // Образотворче мистецтво. — 2009, № 4; 2010, № 1. — С. 34-37.
• Кашуба-Вольвач О. Павло Голуб'ятников. 1925—1930 рр.: викладання у Київському художньому інституті // Ч. 1. Образотворче мистецтво. — 2010, № 4; 2011, № 1. — С. 64-67; Ч. 2. Образотворче мистецтво. — 2011, № 2; — С. 32-35.
• Кашуба-Вольвач О. Д. Василь Овчинніков: Спогади про навчання у Київському художньому інституті. (Публікація документа Олени Кашуби-Вольвач) // Сучасне мистецтво. Наук. зб. Вип. VII. — К.: Фенікс. — 2010. — С. 271—291.
• Кашуба-Вольвач О. Д. Педагогічні програми з «Фортеху». Огляд авторських концепцій та їх аналіз // Сучасне мистецтво. Наук. зб. Вип. V. — Харків: Акта. — 2008. — С. 191—211.
• Ювілей НАОМА: Мистецький контекст в Україні ХХ століття: традиції та новації мистецтвознавчої діяльності : тези доп. Всеукр. наук. конф. присвяченої 100-річчю заснування Української академії мистецтва; 25-28 квітня 2017 р. / [ред. Г.І. Лотоцька]. – Київ : Фенікс, 2018. – 192 с. – ISBN 966-136-537-6.